Вічний вогонь
українського духу
Герої Небесної сотні мають стати прикладом для кожного свідомого українця, що маємо робити все від нас залежне, щоби ті смерті не були марними. Країна після трагедії стала іншою і потребує реальних змін в усіх сферах життя…
Власне заради оновлення країни та нас усіх і віддали свої життя герої, котрих сьогодні вшановує Україна.
Затихнуть кулі, погасять вогні.
На згарищах збудують нові храми...
А як назвуть в історії ті дні,
Які на серці залишили рани?
До кого нам на сповідь буде йти
як Бога вбили тут на барикадах?
Свої - своїх, велика буде кара
І час нvе залікує наших ран.
Ми живі, а - Їх нема,
Скоро ось прийде весна.
Білим цвітом, теплим літом
Не голубить Вас земля.
Ми живі, а Їх - нема,
Скоро вже прийде весна
Білим цвітом під вікном,
В Них - квітками під хрестом.
Ми ідем, Вони - лежать...
І про що вони мовчать?
В нас робота, все минуло,
Що ж тоді таке це було?
По країні дзвони чути...
Що Їм з того? - Не вернутись...
Олена Генсецька ВК
А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду – сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Людмила Максимлюк (21.02 2014)
